Без неї живеться ліпше, або як боротися з дратівливістю.

За часів війни роздратованих людей істотно побільшало. Більшість наших співвітчизників важко опанувати надмірні навантаження на психіку, в тому числі негативні емоції. Дратівливість відчувають практично усі і це природно в умовах сучасних викликів. 

Але що робити, якщо роздратування стає постійним супутником життя, а регулярні спалахи люті заважають жити, працювати, ефективно комунікувати. А відтак відповідь на питання «як боротися з роздратуванням, гасити спалахи гніву?» цікавить багатьох,  оскільки це знання – життєва необхідність.

Роздратованість – це психоемоційний стан людини, за якого вона реагує на зовнішні подразники більш емоційно, аніж цього вимагає ситуація. 

Наприклад, хтось поруч з вами постукує пальцями по столу або ногою по підлозі. Можливо, спочатку ви ніяк не реагуватимете на стук, Але з часом ваш слух немовби сфокусується лише на цьому звуку. Далі ви почнете відчувати саме той стан – «роздратованість». Хоча негучні звуки не спричиняють жодної шкоди вашому здоров’ю.

Як проявляється роздратованість?

Роздратованість проявляється насамперед у вигляді негативних емоцій, її супутниками є гнів, лють, агресія різного рівня. У такому стані людині важко себе контролювати, мовлення стає більш швидким, емоційним, гучним, а рухи – різкими, поривчастими.

Фізіологічно роздратованість супроводжується посиленим потовиділенням, сухістю в роті, прискореним рухом очних яблук. За умов постійного стану роздратованості змінюється поведінка та виникають серйозні утруднення міжособистісного спілкування та комунікації.

Причини роздратованості 

До причин роздратованості належать фізіологічні, психологічні чинники та наслідки прийому деяких медичних препаратів, вживання алкоголю.

Стан роздратованості може виникати через захворювання щитоподібної залози, цукровий діабет, якщо є виразка шлунку, пухлина головного мозку, інші онкологічні захворювання, тощо. Перелік можна продовжити, оскільки будь-яке тривале хронічне захворювання (особливо з больовим синдромом) викликає поведінкові зміни, зміни характеру, переважно негативні.

Адже якщо людина потерпає від болю, її дратує буквально все і не кожен за таких обставин може вольовими зусиллями приховувати свій стан. Роздратованість може виникати також через брак певних вітамінів і мікроелементів, особливо за умов жорсткої дієти. Через бурхливу гормональну перебудови хвилі роздратованості можуть “накривати” жінок у періоди вагітності, клімаксу, менструального періоду.

Патологічний характер роздратованість набуває у наркоманів, курців. Стани депресії, стресу, страху, афекту, хронічного недосипання також супроводжує роздратованість.

Фактори, які дозволяють зменшити роздратованість або позбутися її 

Фізіологічні причини роздратованості – можуть зніматися у процесі надання медичної допомоги в умовах лікування.

Психологічні причини – якщо вони не піддаються самоконтролю, допоможе виявити і уникнути психолог, нарколог, психіатр, реабілітолог, психотерапевт(залежно від запиту).

Які вправи рекомендовані для зниження роздратованості 

– фізична активність, спорт, фізична праця; 

– плач, крик, биття подушок – без свідків;

– дихальна гімнастика – дихати глибоко, рівно, ритмічно, коли підступає гнів, напруження; 

– сміх, долучення почуття гумору, « маска» хорошого настрою, зафіксована на обличчі, коли вам кепсько і не до веселощів;

– доцільно скласти список людей і ситуацій, які вам найбільш неприємні і прагнути їх уникати; 

– не ставити надмірних вимог до життя, до себе, і до оточуючих. Перфекціоністи рідко бувають щасливими і піддаються нападам роздратування частіше.